Про карантин та форс-мажор: FAQ від бізнесу та відповіді від ЮК “БОССОМ ГРУП”
Чи є карантин, введений через епідемію коронавірусної хвороби (COVID-19), форс-мажорною обставиною? Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)” внесено зміни до Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” і відтепер введення Кабінетом Міністрів України карантину є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), яка прямо передбачена законом.
Від чого звільняє наявність форс-мажорної обставини? За загальним правилом наявність форс-мажорної обставини звільняє від відповідальності за невиконання своїх зобов’язань, а не від обов’язку виконати свої зобов’язання. Наприклад, якщо укладено договір оренди, то за наявності форс-мажорних обставин та за умови дотримання передбаченої договором процедури орендар може бути звільнений від сплати штрафних санкцій за несвоєчасну виплату орендної плати, а не від обов’язку сплатити за оренду (крім випадків, коли можливо застосувати положення ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, що визначається в кожній окремій ситуації).
Коли наявність форс-мажорної обставини звільняє від обов’язку виконати зобов’язання? Виключно в тому випадку, якщо це було прямо погоджено сторонами у відповідному договорі. За відсутності прямої угоди сторін про це форс-мажор звільняє тільки від відповідальності за невиконання зобов’язань. У тому випадку, якщо договір не містить відповідної домовленості, ми радимо сторонам спробувати знайти консенсус та піти за можливості на поступки, зафіксувавши відповідні домовленості у додаткових угодах та призупинити виконання зобов’язань на період форс-мажорних обставин, наприклад, не нараховувати орендну плату тим орендарям, діяльність яких зупинено на виконання вимог щодо встановлення карантину.
Як підтвердити наявність форс-мажорних обставин на території України? Стандартним підтвердженням є отримання відповідного сертифікату від Торгово-промислової палати України. Проте, обов’язковим доказом форс-мажору такий сертифікат буде лише в тому випадку, якщо саме таке підтвердження вимагається відповідним договором між сторонами. Таким чином, якщо існує ризик того, що внаслідок введеного карантину підприємство не зможе виконати ряд зобов’язань, необхідно заздалегідь провести юридичний аудит укладених договорів та виділити ті, у яких отримання довідки є обов’язковим. Що стосується загальних положень законодавства, то відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Положення про те, що наявність таких обставин підтверджується виключно довідкою ТПП, у законодавстві відсутнє.
Чи можна використати одну довідку про форс-мажорні обставини для всіх контрагентів? Форс-мажорні обставини засвідчуються по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто, у кожному випадку, коли через форс-мажорні обставини компанія не може виконати свої обов’язки за договором, Торгово-промислова палата оцінює ситуацію та посвідчує наявність форс-мажору.
Як отримати сертифікат від ТПП?
Щоб засвідчити форс-мажорні обставини за договірними зобов’язаннями слід подати до ТПП:
– заяву встановленої форми;
– копія платіжного доручення з відміткою банку про оплату послуг за встановленим тарифом (крім суб’єктів малого підприємництва, яким свідоцтва видаються безкоштовно за умови підтвердження відповідного статусу);
– витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
– копію договору (контракту, угоди) з відповідними додатками, специфікаціями та іншими документами, які підтверджують обсяг і термін настання виконання зобов’язання;
– оригінал документів компетентних державних органів, органів місцевого самоврядування, що підтверджують факт обставин, на які посилається заявник, день їх настання;
– пропозицію акту наданих послуг за встановленою ТПП формою;
– копію наказу про призначення керівника або доручення на отримання сертифікатц;
– поштовий конверт формата А-4 зі зворотньою адресою при простому відправленні поштою та вклеєними марками на відповідну суму, згідно тарифів Укрпошти для відправлення сертифіката та примірника акта наданих послуг по Україні.
Строк розгляду документів — до 7 днів. Проте, зважаючи на ситуацію з карантином ТПП офіційно повідомило про те, що з метою спрощення процедури подачі встановленої заяви з мінімальним пакетом документів (копія договору, копія наказу(розпорядження) та повідомлення (сповіщення іншої сторони) може здійснюватись відправлення в електронному варіанті на офіційні електронні адреси відповідних ТПП).
Який алгоритм дій можна порадити бізнесу? Ми радимо негайно провести юридичний аудит усіх договорів, по яких є ризики щодо невиконання своїх зобов’язань. За результатами аналізу договорів необхідно встановити наступне:
– які з договорів місять обов’язок отримати довідку від Торгово-промислової палати;
– який строк для повідомлення контрагента встановлено у договорі. Ті договори, які містять дуже короткий строк для повідомлення мають бути опрацьовані першочергово шляхом направлення контрагенту відповідного повідомлення;
– чи передбачає договір можливість припинити його дію в односторонньому порядку у випадку, якщо форс-мажорні обставини будуть тривалими.
Після аудиту договорів необхідно отримати для кожного випадку окремий сертифікат від Торгово-промислової палати на направити її контрагенту належними засобами зв’язку.
Що не є форс-мажорною обставиною?
Відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), не вважаються форс-мажорними обставинами фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
