25 квітня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (надалі – Закон), більш відомий як Закон про мову.
Закон вступає в силу 16 липня 2019 року, хоча деякі положення наберуть чинності не відразу.
Прийнятий Закон встановлює обов’язок володіння та використання української мови під час виконання службових обов’язків не лише для усіх посадових і службових осіб в державних та комунальних установах, а й для обов’язкового застосування її у публічних сферах. Винятком буде сфера приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Таким чином, сфера дії даного Закону торкнеться, в тому числі, і усіх приватних підприємців та юридичних осіб зареєстрованих в Україні.
Отже, розглянемо основні нововведення та зміни, які чекають український бізнес.
- Документообіг та листування. Що нового? Відтепер, усі приватні підприємці та юридичні особи зобов’язані будуть ухвалювати свої статутні документи та рішення виключно українською мовою.
Дане стосуватиметься і трудових договорів. За новою нормою, роботодавці будуть зобов’язані укладати трудові договори з працівниками державною мовою. Проте, це не перешкоджатиме використовувати сторонам трудового договору його переклад.
Усе листування, надіслання будь-якої статистичної інформації, податкової та іншої звітності до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування від суб’єктів господарювання повинно буде здійснюватися державною мовою.
У випадку усного чи письмового звернення будь-якої особи до суб’єкта господарювання викладеного державною мовою, останній зобов’язаний надати відповідь також державною мовою.
На виконання вищевказаних приписів законодавець надав час строком в 1 рік.
- Використання державної мови у мережі Інтернет. Суб’єкти господарювання, які для ведення своєї господарської діяльності використовують комп’ютерні програми та веб-сайти, у тому числі інтернет-магазини, інтернет-каталоги, зобов’язані протягом 18 місяців з моменту набрання чинності Закону викласти їх державною мовою. Дублювання іншими мовами не заборонено.
Таким чином:
- веб-сайти, веб-сторінки у соціальних мережах суб’єктів господарювання – викладаються державною мовою.
- пропозиції укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення суб’єкта електронної комерції – викладаються державною мовою.
- Сфера надання товарів, робіт та послуг. Що зміниться? Надання товарів, робіт та послуг являється публічною сферою, в якій новий Закон знайде найбільше відображення, зокрема:
- Підприємства, установи всіх форм власності, що обслуговують споживачів (заклади громадського харчування, розважальні центри, всі види пасажирського транспорту, суб’єкти надання послуг поштового зв’язку тощо) будуть зобов’язані здійснювати обслуговування та надавати товари (послуги) державною мовою.
Винятком буде безпосереднє прохання споживача здійснювати його персональне обслуговування іншою мовою, прийнятною для сторін;
- Виготовлення суб’єктом господарювання технічної, проектної документації відповідно до договору, іншою стороною якого є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, здійснюється державною мовою. В інакшому випадку, така документація не буде затверджена.
- Інформація для загального ознайомлення (оголошення, зокрема ті, які містять публічну пропозицію укласти договір, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, що використовується або може використовуватися для інформування необмеженого кола осіб про товари, роботи, послуги) створена суб’єктом господарювання – подається державною мовою, з можливим дублюванням.
Дане також стосуватиметься випуску інформації та реклами у ЗМІ.
- Підприємства, які займаються книговиданням відтепер зобов’язані видавати державною мовою не менше 50 % усіх виданих ним назв книжкових видань упродовж календарного року.
У свою чергу, власники книгарень та інших закладів, де реалізуються книги, зобов’язані мати частку книжкових видань, що підлягають продажу також не менше 50 %.
Відповідальність за порушення даного Закону. З моменту набрання чинності Закону, кожна особа матиме право звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови (новостворена державна посада, службовець якої діє незалежно від інших державних органів), зі скаргою про порушення вимог Закону та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.
Скарга подається протягом 6 місяців з дня виявлення заявником порушення, та сформована і подана у встановленому порядку.
У випадку встановлення порушення, Уповноважений складає акт та подає суб’єкту господарювання попередження про усунення порушень протягом 30 днів.
Якщо суб’єкт господарювання, не усунув порушення або повторно порушив вимоги Закону, то складається протокол про правопорушення з накладенням штрафу.
Так, наприклад, якщо суб’єкт господарювання надає інформацію про свої послуги в інтернет-магазині на НЕ українській мові, то у випадку не усунення даного порушення, буде зобов’язаний сплатити штраф у розмірі від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів громадян (5100 – 6800 гривень).
